Розглянуто проблеми сугестивної лінгвістики та міфопоетики. Проаналізовано міфологічну роль і сугестивні функції жіночих образів телепрограми "СВ - шоу". Встановлено високий ступінь сугестивності телетексту передачі. Визначено, що в жанрі телетексту відбувається актуалізація категоріального архетипу матріархічності.

На основі аналізу відображення фрагментів міфопоетичної картини світу в текстах і телетекстах різної жанрово-стильової належності та адресації визначено основні прийоми і засоби впливу на масову свідомість, які грунтуються на актуалізації міфопоетичних ресурсів мовної системи, у російських телевізійних текстах. З'ясовано міфоенциклопедичну характеристику та на її основі сформульовано ядро лінгвоміфопоетичних значень образів "вода", "вогонь", "дракон", "ведмідь", "олень"; охарактеризовано їх екстенсіонально-інтенсіональну варіативність у прозовому та драматичному текстах, а також у телетекстах, адресованих дорослій та дитячій аудиторії. Зроблено висновок, що міфопоетичні смисли, які лежать в основі художніх текстів, зберігаються в телевізійних версіях, наявні в художньо-публіцистичних телетекстах, а також у текстах дитячої анімації. Виявлено, що в телетекстах актуалізацію міфопоетичного значення забезпечують здебільшого візуальні образи. Введено поняття "інерції діахронії" як процесу адаптації образу до сучасного світосприйняття шляхом моделювання нового комплексу виражальних засобів. Розглянуто низку вербальних та невербальних міфопоетичних засобів впливу на масову свідомість у сучасному телетексті, серед яких основними є "міфологізація, сакралізація смислу" і "міфологізація на основі трикстерного обігрування". Поглиблено ідею регулятивно-сугестивної функції міфопоетичних смислів у телевізійних текстах.

Розглянуто проблеми формування єдиної державної системи тестування з української мови як іноземної з метою забезпечення еквівалентності освіти українською мовою відповідно до вимог загальноосвітніх стандартів. У розвідці розглянуто сучасні пошуки методів мовного тестування та оцінювання іномовців, проаналізовано загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, висвітлено проблеми створення ізапровадження сертифікаційного тестування з української мови як іноземної, описано роботу з наукового та методичного забезпечення національної системи моніторингу з української мови як іноземної.